«Кращий серфер той, хто отримує найбільше задоволення.» Або чому серфінг не є олімпійським видом спорту?

«Кращий серфер той, хто отримує найбільше задоволення.»

Філ Едвардс вважається одним з кращих серферів 50-х років. Він жив в основному в Каліфорнії, але також катався і на Гаваях, саме йому приписують першу в історії хвилю на Пайплайн – нині найвідомішому Гавайському споті. Коли в 60-х почали набирати популярність змагання з серфінгу, Філ лише спробував, але дуже швидко зрозумів, що контексти – не його тема. Пару раз його запрошували в якості судді, але за великим рахунком він намагався уникати всієї цієї організації. Замість того, щоб боротися за місце в рейтингу, Едвардс підкорював натовп своїм стилем. В інтерв’ю журналу Surfer він сказав, що не вважає серфінг змагальним спортом і взагалі не бачить сенсу в змаганнях з серфінгу.
.
Цю цитату дуже люблять повторювати інструктора з серфінгу в X-PARK. Можна, звичайно, це віднести до способу підбадьорити учнів, у яких на перших порах багато чого не виходить, але насправді ця фраза глибше і тонше. Ті, хто вже катаються на рівні, часто забувають, що серфінг – це в першу чергу задоволення. Вони починають боротьбу за хвилі, за титули, за повагу, за що завгодно, і в цій гонці втрачають найголовніше – кайф від каталки. Тому, незалежно від вашого рівня катання, частіше нагадуйте собі слова Філа, особливо якщо ловите себе на складних щщах!